Процесуальна діяльність

Основи процесуальної діяльності

Формою звернення до суду в судочинстві є позов, підготовка якого починається із визначення підстави, предмета та змісту позову.

Предметом заяви буде та його частина, яка характеризує матеріально-правову вимогу заявника до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення.

Щодо змісту позову, то це дія суду, здійснення якої просить позивач, звертаючись до суду за захистом і визначається позивачем, виходячи із передбаченого законом виду судового захисту.

Перед тим як подавати позов до суду, необхідно переконатись, чи є необхідні передумови для подання такого позову, а саме: правосуб’єктність особи, яка подає заяву та наявність повноважень на ведення справи представником.

Готуємо позовну заяву

Формою звернення до суду в адміністративному судочинстві є адміністративний позов, підготовка якого починається із визначення підстави, предмета та змісту позову.

Предметом заяви буде та його частина, яка характеризує матеріально-правову вимогу заявника до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами — суб’єктивним правом і обов’язком заявника і відповідача.
Підставу заяви складають обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують заяву.

Щодо змісту  позову, то це дія суду, здійснення якої просить позивач, звертаючись до суду за захистом і визначається позивачем, виходячи із передбаченого законом виду судового захисту. Згідно з нормами Кодексу адміністративного судочинства, змістом позову може виступати вимога позивача про:

1. скасування або визнання нечинним рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень
2. зобов’язання відповідача — суб’єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії
3. зобов’язання відповідача — суб’єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій
4. стягнення з відповідача — суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю
5. виконання зупиненої чи невчиненої дії
6. встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень.

Слід відзначити, що цей перелік не є вичерпним, оскільки позовна заява може містити, крім названих, будь-які інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Перед тим як подавати адміністративний позов до суду, необхідно переконатись, чи є необхідні передумови для подання такого позову, а саме: правосуб’єктність особи, яка подає заяву та наявність повноважень на ведення справи представником.

Адміністративна процесуальна правосуб’єктність поєднує в собі здатність особи мати процесуальні права та обов’язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) і здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність). Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства адміністративну процесуальну право- і дієздатність мають такі суб‘єкти:

Крім того, дієздатною особою має бути суб’єкт порушеного і оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. В інтересах недієздатних осіб заява може бути подана батьками, усиновителями, піклувальниками або за їх дорученням представниками, а також органами опіки і піклування. Відсутність дієздатності у відповідача не є перешкодою для порушення справи в адміністративному суді. Його права і обов’язки здійснюють законні представники.

Повноваження на ведення справи у представника, який пред’являє заяву від імені заявника, підтверджуються відповідними документами, за відсутності яких суддя зобов’язаний відмовити в прийнятті заяви:

• Повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю чи усною заявою довірителя.
• Повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють.
• Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації.

Довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріально або посадовою особою підприємства, установи, організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні, чи за рішенням суду або за місцем його проживання (перебування).

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, який виданий відповідним адвокатським об’єднанням, або договором про надання правової допомоги.

Суддя порушує адміністративну справу не інакше як на підставі заяви, поданої у формі письмової позовної заяви, оформленої в порядку, встановленому в Кодексі адміністративного судочинства. Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує не пізніше наступного дня після надходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху.

Адміністративний позов подається, як вже зазначалось,  у формі письмової позовної заяви, яка повинна містити:

1. найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява
2. ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є
3. ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі
4. зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги
5. у разі необхідності — клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо
6. перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

нагору ↑